На кораблике бумажном
Наше детство уплывает,
Где берёт свое начало
В роднике времён года.
Где ручей весёлый детства
В речку юности впадает,
И встают в мечтаньях светлых
Словно в сказках города.
Припевю
Ой ты речка, речка юность,
То спокойна, то бурлива,
Ой ты речка, речка юность,
То мелка, то глубока.
То под солнцем ярко блещешь,
То кипишь волной прилива;
А вода из этой речки,
То приятна, то горька.
Беззаботные порывы;
С ними я давно расстался,
Попадая очень часто
В иллюзорностей капкан,
Словно с девушкой-русалкой
Я с любовью повстречался,
Где вливалась речка юность
В моей жизни океан.
Припев.
Нас под парусом доверья
Шторм и буря не пугает,
С милой к берегу причалим
Там, где счастье расцвело,
Где ручей весёлый детства
В речку юности впадает,
И надежда раскривает,
Своё звёздное крило.
Припев.
Ой ты речка, речка юность,
То спокойна, то бурлива,
Ой ты речка, речка юность,
То мелка, то глубока,
То под солнцем ярко блещешь,
То кипишь волной прилива;
А вода из этой речки
То приятна, то горька.
Річка юність
Паперовим пороплавом
Ген, дитинство відпливає,
Де вирує кришталеве
Моїх років джерело,
Де струмок мого дитинства
В річку юності впадає,
І надія розкриває
Ясно-зоряне крило.
Приспів
Ой, ти річка, річка юність,
То спокійна, то бурхлива,
Ой, ти річка, річка юність,
То глибока, то мілка,
То над нею сяє сонце,
То кипить, вирує злива,
А вода з цієї річки
То солодка, то гірка.
Залишилися позаду
Безтурботні поривання,
Недосвідчений керманич
Я мужнів серед звитяг,
Мов русалку-чарівницю
Я зустрів своє кохання,
Де вливалась річка юність
В океан мого життя.
Приспів.
Під вітрилами довіри
Буря нас не подолає,
Ми до берега пристанем,
Там, де щастя розцвіло,
Де струмок мого дитинства
В річку юності впадає,
І надія розкриває
Ясно-зоряне крило.
Приспів
Ой, ти річка, річка юність,
То спокійна, то бурхлива,
Ой, ти річка, річка юність,
То глибока, то мілка.
То над нею сяє сонце,
То кипить, вирує злива,
А вода з цієї річки
То солодка, то гірка.
Микола Токар
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 4698 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?