Как с деревьев листва облетает,
Так мгновенья втекают в века,
Седину на висках оставляя!
И во всём этом Божья рука!
Осень в жизнь нашу мягко крадётся,
Ярких красок добавив собой!
Как живая вода из колодца,
Освежает нас дождь проливной!
Ярко красные гроздья рябины,
Как гирлянды, на ветках висят!
Сливы, яблоки, много калины
Источают в саду аромат!
Наши дни – перелётные птицы,
Вовлечённые в вечный полёт!
Когда в жизнь нашу осень стучится,
Мы должны принести Богу плод!
Чья-то жизнь, как Евангелие Бога –
В ней без слов явно виден Христос,
Кто-то молится Господу много,
О заблудших пролив реки слёз,
Или хлеба вкусить дал голодным,
А нагого – обул и одел
И в порыве таком благородном
Человек этот Бога узрел!
Может в скорби утешил кого-то,
Разделив с ним свой кров и обед,
А душа в этих нежных заботах
Получила от Бога ответ!
Все плоды те настолько прекрасны
И для Господа, как фимиам!
С ними путь наш не будет напрасным,
Вознесётся хвала к небесам!
Будь же деревом, что плодоносит
И цветёт не один раз в году,
Вечно радует, плод свой приносит,
Пребывая у Бога в саду!
(2.12.2017 год. Валентина Яковлева. Вся Слава только Господу!)
Валентина Яковлева ,
Город Минусинск, Россия.
Христианка веры Евангельской(пятидесятники), в Господе 22 года, служу в Церкви в служении Прославления, стихи пишу около, 20 лет! Своего сайта пока нет, готовлю к изданию сборник стихов.
Прочитано 7160 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
